Обо мне

Моя фотография
Люблю желать друзьям и близким жизни, наполненной счастливыми моментами, настоящего счастья в сердце, не зависящего ни от каких обстоятельств... наверное, нет человека, который не хотел бы быть счастливым... Но что такое счастье? Раньше я думала, что ОНО наступит, когда вырасту, когда получу высшее образование, буду заниматься любимым делом, но как оказалось... Счастье - это не долгосрочная инвестиция, его нельзя купить, выиграть, его нужно выращивать внутри себя.. Радоваться каждой минуте, с благодарностью принимать все, что у тебя есть, дарить радость близким, любить и не ждать ничего взамен. Только так жизнь превратиться в море позитива и подарит много счастливых мгновений...

четверг, 9 февраля 2012 г.

Мечты сбываются або ""Гуцульська зимова казка"

Приїжджайте в Прикарпаття!
Приїжджайте, люди добрі!
Завжди будем раді вам!
Не можу собі дозволити писати російською) Ще тиждень не минув з того часу, як я повернулася з Карпат. Ця поїздка частково була спонтанною, тому що запрошення ми отримали за тиждень до від'їзду. Але стільки радості, щасливих моментів, несподіванок я не очікувала точно. І правду співає Ротару в пісні! Край дійсно гостинний!
По-перше на рахунок мрій, які збулися. Я побувала на справжньому гуцульському весіллі з народними піснями, сопілкою і мега - позитив - гуцульский танець. Я з дитинства мріяла про те, щоб бути на місці однієї з цих дівчат)))) незабутні враження)) 

Це був мій другий візит до Карпат. Минулого разу зима була без снігу. Цього разу - справжня зимова казка. Ми знайшли приватну садибу, яка повністю була дерев'яна, в народному стилі, а з вікон було видно гори.

Словами не описати прогулянку зимовим лісом в гори. Такі краєвиди я бачила вперше в житті. Не говорячи про те, що останній раз  на санках я каталася більше 15 років назад)))

Вперше в житті я була в справжній гуцульській колибі. Вперше їла банош. І вперше побачила і почула трембіту. Це була не професійна гра, нажаль, а порив душі розслабленого гуцула))) але, як кажуть в Косові, "може бути..."

Взагалі, вся подорож і перебування в Карпатах, були схожі на казку "Сніжна королева", правда нам не треба було визволяти Кая, хоча то мабуть був замерзлий хлопчик з Соколівки на Михалковій. На кожному кроці нам зустрічалися прекрасні люди. Я ще в житті не зустрічала такої кількості позитивних людей і добра в межах одного населенного пункту )))
Хлібом-сіллю вас зустрінуть,
Файну пісню заспівають,
В шану нашим світлим дням
.
А ще я приміряла чільце... нам подарували "капці" з вовни, я майже кожен день їла свої улюблені пироги на пару, професійна тренер навчила кататися на лижах, купа нових цікавих знайомств, незабутні емоції!!!.... я щаслива!!!!

P.S Я вдячна Богу за поїздку і за те, що жива - здорова залишилася після того спуску... відчуваю, що я в горах залишила всі свої сумніви, страхи. З'явилося багато впевненності у собі і спокою за завтрашній день. Внутрішній стан після поїздки схожий на початок життя з нової білої сторінки... все буде добре!:)

Комментариев нет:

Отправить комментарий